Я не знаю що тут писати і як це назвати. Але попрошу про одне. Без гострої критики, бо пишу в перше. І відразу прошу вибачення за можливі помилки. Дякую за розуміння!

Читаєш Ваттпад, але бракує дійсно якісних та хороших історій? Не можеш знайти щось за своїм жанром на українському Ваттпаді? Тоді тобі сюди. Тут зібрані всі кращі історії Ваттпаду, а якщо вважаєш, що чогось бракує - пиши у приватні повідомлення чи коментарі, і збірка доповниться. Насолоджуйтесь та насолоджуйте!

Сін виріс у атмосфері любові та злагоди, а його стежину постійно осяює сонце. Він не зважає на думку інших та впевнено крокує по життю. Дарк довгий час жив у пітьмі, а тепер намагається адаптуватися до життя під сонцем. Світло і темрява неминуче зіштовхнуться, але ніхто не може передбачити до чого це призведе.

- Схоже, тобі й самому не завадить допомога, - відкладаю свічки в сторону, але ненадовго - зовсім скоро ми їх запалимо, варто тільки закінчити приготування. Ображаєшся. Не показуєш, але я все бачу по очах. Не хочеш виглядати слабким чи невмілим. Завжди не хотів, скільки тебе пам'ятаю. - Я впораюсь, - тихо шепочеш, а я тільки й ловлю твої слова в тиші хати. Здригаєшся, коли торкаюсь твоєї руки, але не відсторонюєшся. Автор: Louthaire_Leque Переклад і адаптація: Louthaire Редактура: choovack Мова оригіналу: російська (автор є громадянином України).

Колись Король-під-Горою пообіцяв людині зі зміїними очима, яка врятувала його від смертельної небезпеки, віддати свій найважливіший скарб. Увага: Цей текст може містити натяки і/або описання одностатевих стосунків, якщо вони для вас неприйнятні - не читайте його. Ви попереджені й розумієте, що робите, читаючи цей фанфік.

Ти говорив, що нас лиш троє: ти, я і море. Однак я відчував якусь брехню, лицемірство, оману, адже третім був не я, аж зовсім не я. Ти невпинно просив пробачення, просто молив на колінах про це. А пробачати було нічого. НІЧОГО!

Остін усе своє життя намагався триматися подалі від амурних драм, гормонів, метеликів у животі. Але зустрівшись з Мілою - доброю і приємною дівчиною, він все-таки попався у вир болю нерозділеного кохання. Бо їй подобається хлопець, який чомусь дивиться на Остіна частіше, ніж потрібно. "Не варто було закохуватися. Говорити Мілі "так". Говорити "добре", коли з'явився Томас. Треба було звалювати з цього гормонального пекла. Давнісінько".

Ця історія про те, як одна дівчина з багатої сім'ї, дізнається, про таємницю свого роду. На перший погляд дівчина самодостатня і ні в чому собі не відмовляє, але одна зустріч перевертає її життя з ніг на голову. Після якої вона повертається в минуле де на неї чекають проблеми і болючі спогади.

Спочатку не було нічого, а потім Великий Вибух і створення альтернативних реальностей, які ми називаємо вимірами. Усі вони з'єднуються кротовими норами або мостами Енштейна-Розена. Але летелі - люди, які можуть подорожувати вимірами, поділились і тепер воюють між собою. Даркхіл - одне з міст цього фронту і тому найгірше, щоб залягти на дно. Особливо для таких, як Кара Елсамерз. А коли в місті з'являється найманий вбивця-мисливець - дівчина потрапляє в епіцентр війни. Тепер потрібно тікати або обирати якусь сторону.

Критика ваших прозових творів. Конструктивна, аргументована, об'єктивна, детальна, літературна. Залишайте ваші заявки. Мова - українська.