Там, де закінчується Земля і починається космічний простір. -Здивуй мене.-Дерек хмурить густі брови, його голос безбарвний та нудьгуючий. Не просить. Наказує. Посмішку на обличчі Пітера можна друкувати на упаковках Lay's. Десь на тисячі тиражів. Для мазахистів. -Повір своєму дядечку, я знаходжу діаманти вже з огранюванням. І штовхає двері.

Збірка драблів, не пов'язаних між собою, присвячена відносинам Драко та Герміони

- Я та ще романтична сучка, красунчику, - Чонгук відпив трохи свого пива і розсміявся у відповідь на чужу гримасу. - То що? Йдемо, потанцюємо. Триматиму руки при собі, - він поставив стаканчик на землю і міцно притиснув долоні до тих самих стегон. - У мене тільки з язиком проблеми. Але... - альфа смішно зморщив ніс і вже вдруге підморгнув. - Поки він не біля твоїх сідниць, нам немає про що хвилюватись, так?

Цілуй мене, капітане. Чуєш? Море просить.

Техьон про диких знав зовсім трохи. Майже нічого, якщо бути точнішим. Загальні речі, прослухані колись на уроках географії. Їхні світи рідко пересікались, тому і потреби як такої не було. А потім цей студентський похід у гори, незрозумілі звуки, різкий запах... І наступне, що він побачив - темні, кам'яні стіни свого тимчасового прихистку, порізані слабкими оранжевими відблисками дрібного вогню.