Те, що я ніколи тобі не скажу

Переграй усе доля, і попроси я його залишитися, не певна, що зізналася, які думки не давали мені спокою. Ми б просто трошки довше попрощалися, бо шляхи наші далі різні. Проте, потайки навіть від себе продовжувала уявляти іншу реальність, де я не така боягузка й не надто багато все осмислюю. У цій, мабуть, це буде те...

Моя новела

«Буду кричати або намагатися вибратися з його лап, він зможе з легкістю відкрутити мені голову, або зламати руку, ногу, залишити багато вм'ятин на моєму понівеченому тілі.» - Все, що вона змогла зробити це промовити: - Мені лячно... - Що? - різко і здивовано видав юнак.