Я бачив цього хлопця щонайменше двічі на тиждень - у вівторок та у п'ятницю, коли він доставляв нам товар. Юнак в порівнянні зі мною, був досить кремезним, підкачаним - воно й не дивно з його професією - і до біса гарним та сексуальним - саме на мій смак: світле коротко стрижене волосся, з якого взимку часто струшувалися краплини води, які до того були сніжинками, сірі глибокі очі, спокусливі, почервонілі від холоду і постійного облизування вуста та милий кирпатий ніс. Так, саме настільки добре я вивчив цього хлопчину! Але найчастіше я звертав увагу на його руки. Точніше на те, що в моїх фантазіях він міг зробити цими величезними долонями і грубими пальцями.

Це моє намагання написати власну історію жахів . Тицьніть зірочку , якщо вважаєте це прикольним чи може навіть трошки більше . !В цій історії у персонажів не буде імен! "Не ходи до лісу коли стемніло" . Дівчина приїхала до бабці в село ....

Маленька замальовка про поєбеньки трьох хлопців. Написано під враженнями після власного випускного. Ці троє справді були надто бісячими і ніхто із цим нічого не робив, тому це буде моєю маленькою помстою азвхахвхахв 😈 О і так, всі імена змінені.

Але ти можеш звати мене просто совість. Рай. Одне слово викликає у тебе уявлення про ангелів,золоті ворота і ворожнечу між Раєм та Пеклом. А що до них? Так тобі не причулось.А що після смреті?Чорний еркан?І яке кіно по ньому показуватимуть сьогодні? О, я скажу яке. Твої минулі життя. Ти їх не пам'ятаєш.А я-так. Щоб довести тебе до Раю,мені потрібно нагадати тобі їх.З пелюшок,до моменту ,коли усе життя перед очима пливе. Вітаю.Я-твоя підсвідомість.І так. Ти помер. І не вперше.

«Ромео та Джульєтта», «Привид Опери», «Щоденники вампіра» ― це завжди про маскарад. Бали, перевдягання та маски, маски, маски (і ми зараз не про виріб з щілинами для очей). Було питанням часу, коли українська еліта розгорне щось подібне. Тож наразі маю два питання: яким робом я дотична до української еліти й що робити, коли наші родини аж ніяк не Монтеккі та Капулетті, а перешкоджатиме хепі-енду хіба власне глупство? Розбиті серця, божевільні блазні, зрадливі усмішки та брехня. Вітаємо на благодійному балу!

Одна з них мертва. У чому різниця між тінню і відображенням? Що робити, коли дзеркала починають брехати? Що робити, коли ти бачиш у списку загиблих... власне ім'я? Бос мафії викладає на стіл карти й запитує найманців: «Яку із близнючок ви вбили?..» На світ мала з'явитися лише одна дівчинка, а народилося дві близнючки - якась із них була помилкою? Звичайні борги покійного батька перевернули життя сестер з ніг на голову. Тепер їм розгрібати цей кривавий завал. Яке ж ти жалюгідне, якщо не змогло власну матір вберегти... Кажуть, є чотири стадії горя: Заперечення, Гнів, Торг і Прийняття. Ця психологічна гра тягнутиме за живі нитки ваших емоцій, аж поки безжально їх не обріже. До останньої сторінки ви не дізнаєтесь, хто насправді мертва. Але коли четверта стадія закриє за собою двері, у найтемнішому кутку кімнати на вас чекатиме п'ята. Та, про яку мовчать усі підручники психології. Та, про яку мріють усі. Та, яка не прощає помилок. Та, яка змінює людей... Ви щойно підписали угоду, прочитавши це. Гра починається і було б добре, якби ви вижили. Удачі. Від-Ебігейл.

Мені частенько казали, що думки мають властивість матеріалізуватися, але я ніколи не приймала цю фразу аж настільки буквально. Тому, коли опиняюся в тілі принцеси, мені зовсім не до сміху. У цьому світі панують кохання, інтриги та політика. Які ж випробування підготувала для мене доля? *Це моя перша книжка, тому буду вдячна за коментарі, зірочки та конструктивну критику ❤️

Цей вікенд мусив стати незабутнім, оскільки ми з друзями нарешті закрили сесію та могли дозволити собі відірватися на пляжі. Шестеро таких різних й по-своєму божевільних студентів. Але через одного з них (святі, як я його ненавиділа!) мій відпочинок міг накритися мідним тазом, а цього не можна було допустити. Однак з кожною хвилиною поруч із ним все ставало лише складніше. Жанр: коротка історія, ромком

Дивний виклик. Порожній рядок у документі. Квартира, де час зупинився. Вони мали лише виконати свою роботу й оформити черговий випадок. Звичайна формальність. От тільки цього разу щось пішло не за правилами.

Джулія знаходить його в лісі. Самотнього, дикого і надто розумного для звичайного вовка. Вона називає його Вуглик і забирає у своє життя. Але деякі речі не можна приручити. Особливо якщо вони ніколи не були тваринами.