Роман Панаса Мирного «Повія» — твір величезної художньої вартості, один із найкращих соціально-психологічних романів української літератури XIX ст. У глухому селі, що загубилося на просторах Російської імперії, немов весняна квітка розцвіла дівоча краса Христини. А це дар, але дар нелегкий і небезпечний. Красиву дівчину підстерігають тисячі спокус, а якщо вона до того ж бідна і самотня, то уникнути їх їй у сто разів важче. Жоден чоловік не може встояти перед Христьою, волею долі що покинула рідне село і опинилася в губернському місті. Багато прикрощів і зовсім мало радощів, яким так раділа її чиста, наївна душа, випало на її частку. Життя Христини зірка, що немов падає, промайнула на темному небі, щоб, просяявши на мить, розчинитися в мороці.

Мені частенько казали, що думки мають властивість матеріалізуватися, але я ніколи не приймала цю фразу аж настільки буквально. Тому, коли опиняюся в тілі принцеси, мені зовсім не до сміху. У цьому світі панують кохання, інтриги та політика. Які ж випробування підготувала для мене доля? *Це моя перша книжка, тому буду вдячна за коментарі, зірочки та конструктивну критику ❤️

Минуле та майбутнє завжди будуть пов'язані. Одна необережна дія може зруйнувати все, що ти так довго створював, наче ефект метилика. Пройшло дев'ять років з того дня, коли життя Анастасії поділилося на «до» та «після». Один лист, одне речення, одна таємниця. Тепер дівчина повинна розплатитися за борг дев'ятирічної давності. Але що, якщо все не так просто? Дівчина потрапляє в серце кримінального світу. Чи впорається вона з тим, що підготувала для неї доля?