«Золотий жук» - новела американського письменника, поета і літературного критика - Едгара Аллана По 1843 року. Історія про скарби, ключ до місцезнаходження яких був зашифрований.

Михайло Коцюбинський

Текст повністю Сюжет: утеча Григорія Многогрішного з «ешелону смерті» (етапного спецпотягу НКВС, що перевозив смертників ГУЛАГу до Сибіру) - перебування Григорія в родині Сірків - поїздка головного героя з на­званим братом Грицьком Сірком до Хабаровська - переслідування Григорія - зустріч Многогрішного з Медвиним у тайзі й розправа з ма­йором - утеча закоханих Григорія й Наталки за кордон СРСР (події відбуваються в 30-х роках XX ст.). Тема: зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі. Головна ідея: перемога добра над злом; за будь-яких обставин кожен передусім має бути Людиною. Головні герої: Григорій Многогрішний (молодий український інже-нер-авіатор); родина Сірків: Наталка, Гриць та їхні батьки - Денис Сір­ко й Сірчиха; майор НКВС Медвин.

Макс на перший погляд - середньостатистичний пияк, бабій та скиглій. Він був би таким, якби не одна особливість - Макс бачить, коли хтось має померти. І вже в руках Макса - врятувати нещасну, чи ні. Адже смерть завжди вимагає когось на заміну врятованій...

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» мав ще й інший авторський заголовок - «Пропаща сила», який виник із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. Ця назва є своєрідним ключем до розуміння і художнього задуму, і центрального персонажа твору. Вона містить роздуми автора про нереалізовану силу людини, яка народжена для прекрасних справ, але яка не розкрила своїх потенційних здібностей і можливостей. Друга частина є екскурсом у далеке минуле - до історії села Піски. Авторам знадобився півторастолітній зріз часу, щоб показати історичні корені деформації моралі, пов'язані з руйнуванням усталеного національно і релігійно зумовленого порядку життя козацького села. Ретроспективний принцип (звернення до минулого) надає можливості широких зіставлень і узагальнень, робить зображення подій масштабним і в часі, і в просторі.

Композиція роману насичена пригодницькими елементами. Зокрема це епізоди з викраденням Лесі, лицарський двобій, запорізькі суд і кара. Кульмінаційною сценою є сама Чорна рада 1663. У ній підступність демагога Івана Брюховецького бере гору. У розв'язці Шрам рятує рідну Паволоч від Павла Тетері ціною власної голови. Та все ж фінал роману звучить оптимістично, адже на фоні історичного зламу росте нова сім'я — Петра і Лесі, що уособлює нове покоління.