Пісня Смерті та Вічності
Колись давно, коли Вищі ще ходили по землі, коли втілені лишень прокинулись, коли струмки текли з високих гір, вмиваючи бризками зелену траву... Давно, ще до Дня Перших Сліз... Давно, коли Мелодія пустувала під небом, коли Лазаель спускався до нас і говорив з нами, як ми говоримо з нашими рідними... Тоді, давно, ми...