В серці похмурого парижу завжди розслідують туманні справи. Чи зможе стажер Чонгук поладнати із детективом Техьоном? Що скоріше вони розкриють : справу чи власні почуття?

Іноді найтепліші почуття приходять тоді, коли ти їх не чекаєш

Він був частиною мене. Він був моїм ревом мотора. Був моїм двигуном «284» розкаже вам про історію хлопців, які ніколи не будуть такими як колись.

.

Він щодня проходив повз кав'ярню. Без парасолі. Без привітання. Техьон не знав, хто він - просто малював його знову і знову. Аж поки не залишив малюнок. Аж поки незнайомець не зайшов усередину. Це історія не про пристрасть - про тишу. Про двох, які більше не хочуть тікати. Про дощ, у якому хочеться залишитись, якщо поруч хтось живий.

Кім Техьон - точність, самоконтроль і прорахованість. Чон Чонґук - хаос, сарказм і очі, в яких блищить щось небезпечне. Вони журналісти. Конкуренти. Ворогують ще з університету. Його голос з ефіру Кім впізнає швидше, ніж власний. А Чон - знає, як одним жартом змусити його захлинутися кавою й бажанням одночасно. Все йде за планом - поки одна конференція, один готель і один номер не змушують їх поділити більше, ніж просто простір. Слова стають різкішими. Погляди - довшими. Ворожнеча - солодшою. А невимовне "не чіпай мене" звучить уже як "чому ти досі не торкнувся?" І ніхто з них більше не знає, чи вони борються за ексклюзив - чи просто один за одного.

Серед цього величезного світу є ті двоє, які розмовляють різними мовами, мають різні погляди на життя, але зустрічаються в одному місці для того, щоб покохати. - Татуювання на дупі? Боже, що за паскудство. А хоч ескіз який? - обурений Намджун, розбризкує по малому косметичному чорному столику смердючий антисептик, кривиться від різкого запаху.

з ароматом кави , яка заходить в самі ніздрі , а на язику гіркота , Техьон створює нові життя .

Чонгук сидить у своєму кріслі та чекає коли двері відкриються і в кімнату зайде його секретар-істинний. Йому хочеться побачити Техьона, нахилити над цим бісовим столом та взяти. Взяти так, щоби омега кричав від задоволення, аби його чули всі в цьому офісі та знали, що Техьон омега Чонгука. Тільки його. Хоче вкусити його, ввігнати свої ікла в шию, спробувати солодкої крові та довести до оргазму. За декілька хвилин так і стається, Техьон приходить до нього, у кабінет. Омега знає, що сталось і знає, що буде. Поводиться тихо, бо начальник незадоволений сьогоднішнім днем. Зірвана угода, флірт Техьона з якимось працівником і гін, котрий вже наближається. Чонгук - оголений дріт, тільки торкнись. В руках омега як завжди тримає блокнот та ручку, бо містер Чон такий шалений, все не запам'ятаєш. Вампір наливає віскі собі у стакан, робить один ковток. Алкоголь тільки легко обпікає горло, прямо як Техьон котрий, обпікає серце. Альфа дивиться на свого істинного та хрипло говорить: -Роздягайся, Техьон. Твоє бажання здійсниться. Я трахну тебе.

Техьон старався, відкривався для нових відчуттів. Уважно всотував усе, що Чонґук робив чи говорив. Омега досліджував межі своєї вседозволеності з цим неймовірним альфою, межі розкутості та комфорту. І на щастя, жодну з них вони ще не побачили. Альфа давав усе, що просив його омега. Пояснював, навчав, і ніколи, ні разу не покепкував з його недосвідченості чи наївності. В Техьона назбирався цікавий список "занять", які він хотів би спробувати з альфою або навчитися робити для альфи. Показувати його відмовлявся категорично. !УВАГА: Ця історія містить відверті сексуальні сцени, матеріали для дорослих, ненормативну лексику, а також графічні описи та теми, що викликають чутливість. Призначена виключно для дорослих читачів (18+)