Техьон - омега, який народився з тягарем чужих невиконаних мрій і прагне знайти своє місце в світі магії та сили. Його мета - єдиний праведний шлях - стати вершником дракона, хоча дорога до цього майже безнадійно важка. Він бореться з власною слабкістю і страхом стати "незначним". Але чи зможе Техьон встояти, коли виявиться, що ставши ідеальним для званння вершника дракона, він знехтував тим, чого дракон дійсно шукав у ньому? Всі найбільш тривожні події, що закарбуються в історії, відбуваються в Академії Магії. Там зберігаються давні таємниці, проовдяться магічні дуелі та всіх поєднують незбагненні магічні зв'язки. Там живуть ті, хто зміг. І серед цього - Техьон, який прагне визнання, женеться за досконалостю, а в результаті губить себе. Плейлист(optional) на spotify "(not) chosen" https://open.spotify.com/playlist/1nQTQ9ZTFS0OYnOiKRcFNE?si=9ee42f7d10ec408d

Чімін напівкровка, який у світі вампірів вважається делікатесом. Їх вирощують, як розсаду на городі й продають на ярмарках. Вперше його продають рибному магнату, з козлиною борідкою і великою самовпевненістю і це свого роду найгірший кошмар для нього... До певного часу.

Коли амбіції тирана виходять з-під контролю, світ занурюється у хаос. Він створив армію монстрів - невтомних і жорстоких. Прототипом для них стали перевертні, яких безжально використали або знищили. Та новоспечена "досконала зброя" обернулася проти свого творця, стала непідвладна будь-чиїй волі і стерла з лиця землі майже все живе. Техьон - людина, яка вижила в апокаліпсисі. Чонгук - перевертень, найсильніший із тих, на кому ставили досліди, і ідеальний прототип для монстрів. У світі, де панує смерть і руїна, Техьон з друзями наважується зробити неможливе - врятувати Чонгука з в'язниці, щоб змінити хід історії. Вижити їм обом уже подвиг, але доля готує для них більше, ніж просто боротьбу за життя. Як довіритися тому, хто став частиною катастрофи? Чи можливо жити пліч-о-пліч із тим, чиє темне минуле нізащо не можна пригадувати? І чи зможуть люди й останній перевертень разом протистояти не тільки зовнішнім загрозам, а й власним демонам?

- Я та ще романтична сучка, красунчику, - Чонгук відпив трохи свого пива і розсміявся у відповідь на чужу гримасу. - То що? Йдемо, потанцюємо. Триматиму руки при собі, - він поставив стаканчик на землю і міцно притиснув долоні до тих самих стегон. - У мене тільки з язиком проблеми. Але... - альфа смішно зморщив ніс і вже вдруге підморгнув. - Поки він не біля твоїх сідниць, нам немає про що хвилюватись, так?

- Кажи. - Смокчи. Без рук.

Коли небо впаде.