- О. То я теж можу згрішити, а потім помолитися, і Бог мені простить? - На що ти натякаєш? - не зрозумів блондин, насупивши брови. Танцюрист зробив ще крок вперед, аж поки вони не опинилися настільки близько один до одного, що Лікс міг відчувати чуже дихання на власних губах. - Я б з тобою згрішив. Візьми мене в храм? Або ні, краще, візьми мене в храмі.

‼️ завершено!! описання роботи: феліксу ніколи не подобалося спати. він засинав десь близько опівночі, а вставав десь о четвертій, відчуваючи як болять очі і як руки зовсім не відчуваються своїми. йому ніколи не був потрібен годинник, він знав, що сам проснеться вчасно, а звук рингтона його тільки ще більше роздратує. однієї ночі, коли на небі ховалися сірі зірки, до нього спустився янгол з родимкою під оком, якому личило море і холодний погляд.

Фелікс звичайний студент. Навчається, відпочиває, розважається. Але іноді він змінює маски. І стає злішим та жорстокішим.. І здавалося, що в безодні помсти та ненависті немає місця почуттям, окрім люті. Але це лише здавалося.. Чи змарніє любов у ненависті? Або ж любов зірве усі маски?

Через проблеми зі здоров'ям Фелікса, Хьонджин давно не може кохатися з ним. Більше того, Фелікса почав накривати буревій відчаю, провини за те, що вони не можуть провести достатньо часу разом так, як того бажають. Його не покидала думка, що саме він тягне стосунки на дно. Лі почав згасати і Хьонджин це бачив.