Чи нудно бути бібліотекарем? У місці, де книги вирішують політати, тому що їм набридло лежати на конкретній полиці, а повітря мерехтить безліччю маленьких сяючих кульок, які насправді є капризними духами, нудно, знаєте, не буває. Особливо в ті дні, коли вельмишановний кронпринц їхньої Імперії вирішує посмакувати новеньким лакеєм, який, схоже, так і не знайшов виходу із заплутаного коридору. Бідолашний.

Коли Чімін у свої двадцять чотири закінчував престижний університет з відзнакою і рекомендацією від керівників по спеціалізації пов'язаної з фінансами, то не думав, що буде викладати тістечка на прилавок і кайфувати від цього. Можливо, це не зовсім те, чим він хоче займатись все життя, але це все-таки краще ніж перебирання цифр у голові, які ще за часи навчання встигли набриднути. Батьки давили на нього, казали йти працювати за спеціальністю, відправляли вакансії, рекомендували друзям, сварились і проводили профілактичні бесіди, а Чімін...а що він? А він просто одного дня прийшов на запах свіжого тіста і цукрової пудри, побачив котячі очі і руки, які тендітно прикрашали листочками м'яти шматочки торта «фразьє» і залишився навіки вічні у полоні талановитого пекаря.

Юнгі обожнює каву, віскі, економіку і гру на фортепіано. Він ненавидить чай, випічку та шумні місця. Та, як ми знаємо, доля дає нам не те, чого ми хочемо, а те, що нам потрібно. А тому одного осіннього ранку все йде (не) по плану, і ця ж сама доля заносить його в теплі обійми чайного кафе-магазинчику. ☕️

Вони прилетіли з півночі. Теплим, літнім вечором вкрили небо, на довгі хвилини втопивши світ у темряві. Зникли за високими, шпилястими вершинами, за засніженим камінням, залишаючи легкий відтінок диму в повітрі та широкі мазки помаранчевих хмар. Осіли в Елізійських горах. До їхнього краю повернулися дракони.

- Ти натурал? - Ти наркоман?

Перші слова соулмейта, вимовлені тобі, з'являються на зап'ясті ще з дитинства. В Юнгі не було напису. Він почувався дефектним, самотнім, зайвим. А от Чімін все життя терпів і ненавидів тату на руці, яке звучало як вирок - «Ти німий?» Ao3: https://archiveofourown.org/works/43958404 Обкладинки, арти: pinterest - Asti Anix Автор оригіналу на ficbook: Asti Anix Тг-канал автора: ASTI ANIX 💌 Публікація перекладу відбувається з дозволу автора.

Сама суть слова «дім» вміщалася для Намджуна в три елементи: любов, яку уособлювала його сім'я; підтримка, яку вміщали в собі Техьон і Хосок, і останнє... Те, що він так довго називав словом «комфорт», не розуміючи справжнього значення для нього Юнгі.

Якщо в кожній історії є певна мораль, то в цій вона обовʼязково звучала б так: «Не пий. Якщо вже пʼєш - не грай із сумнівними особистостями в ігри на бажання. Якщо вже граєш - вигравай. Якщо програв - бери на себе відповідальність і роби висновки». АБО Той випадок, коли Чімін втрапив у (неприємності) костюм покоївки. ATTENTION: спочатку сердечко хапатиме від терпкості, а потім від ніжності; "tom and jerry" talk; слоуберн (повільний розвиток романтичних відносин); хороший гумор; милозвучна лайка, місцями прутній мат. Публікація на інших ресурсах та переклад на інші мови - виключно за згодою автора. Тіктоки і рілс вітаються (з вказанням назви та автора фф). Enjoy ☻