Перші слова соулмейта, вимовлені тобі, з'являються на зап'ясті ще з дитинства. В Юнгі не було напису. Він почувався дефектним, самотнім, зайвим. А от Чімін все життя терпів і ненавидів тату на руці, яке звучало як вирок - «Ти німий?» Ao3: https://archiveofourown.org/works/43958404 Обкладинки, арти: pinterest - Asti Anix Автор оригіналу на ficbook: Asti Anix Тг-канал автора: ASTI ANIX 💌 Публікація перекладу відбувається з дозволу автора.

Хто ж із молоденьких омег не фанатіє від всесвітньо відомого айдола Чонгука? Ну, от і Техьон - не виняток. Він спокійнісінько жив собі, страждав від кохання до прекрасного Jk і насолоджувався своїм відносно звичайним життям, доки одного разу йому не випала неймовірна можливість отримати новий альбом Чонгука з його підписом. Здавалося б, і що той альбом може зробити? Добре, альбом, може, нічого й не зробить, а от умова, за яку Гук поставив автограф, точно принесе багато проблем. І багато кохання теж. Omegaverse! AU з Вігуками, Юнмінами та Намджинами [перебуває на декринжовізації]

Усе село окутав страх після того, як альфи почати зникати у лісі. Згодом старійшина згадав легенду про мавку і про те, що лісний дух кожні 10 років повертається і на зелений тиждень забирає 7 альф. /// Залишившись голим, чоловік стрибає у воду з невисокого каменю і пірнає під воду. Пропливши декілька метрів, Юнгі виринає на поверхню та зачісує волосся назад. Відкриває очі й збирається пірнути знову, як завмирає, відчувши на собі погляд. Той погляд холодним ножем проходить уздовж його спини та повертається до потилиці. Чоловік повертає голову у потрібний бік і довго вдивляється в величні дерева, в пошуках власника погляду. Столяр помічає якусь дивну людину, що дивиться прямо в його вічі, й не може відвести погляду від зелених, ніби той ліс, оченят. (5.09.22 ~ 10.01.23)