!ЗАКІНЧЕНИЙ! ОГОЛОШЕННЯ!: перед тим як читати цей фанфік рекомендую випити антиухуїнову таблетку навіть 5 Цей фанфік про дівчину яка жила без надії.Ніколи ні на кого не надіялася.Через своє минуле... Але одного разу знайдеться та людина яка покаже ,що треба дивитися на теперішній час ніж на минулий.Але про нього не забувати. Він зробить так ,що дівчина знову почала мати надію...Но...Надія помирає останьою. Фанфік повністю українською мовою. ПРИЄМНОГО ЧИТАННЯ!)

Чи міг Олежа уявити, що у перший день війни зустріне того, кого здавалося втратив назавжди? Що глибоко під землею, на холодній підлозі метро віднайде друга з яким пізнав солоний смак безтурботного, юного літа?

Продовження книги "Емпати" (https://www.wattpad.com/story/306587380-%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8) Книга планується до друку у видавництві "Кондор" восени 2024 р.! Емоції вбивають свого носія. Кожне почуття - це потік уламків, які впиваються в тебе зсередини. Крихке, нестабільне, жалюгідне почуття... воно приречене на смерть. Емоції вбивають свого адресата. Якщо кохання завдає біль, то простіше вбити того, хто його викликав. Щоб не вмерти самому. Щоб не задихнутися від його нестерпності та неможливості. Кожен крок емпата - це танець на натягнутому канаті. І втримати рівновагу над прірвою простіше поодинці. Щоб не звалитися в темряву під ногами... Щоб не потягти тебе за собою.