Извините, я не знала какое придумать название фанфику.. -Эй! Можно аккуратней!?- -Нет, нельзя.-сказал грубо парень. < надеюсь вам понравится моя робота >

-Доведи що кохаєш мене.- сказав Джисон з недовірою яка читалася у його погляді на Мінхо і сказані ним слова. -Як?-запитав Мінхо, хоча він вже знав як міг би довести це. -Поцілуй мене.-відповів Джи. І о так, саме ці слова Мінхо і хотів почути та зробити цю дію. Мінхо швидко не гаючи часу впився у ці м'якенькі та злегка рожевого відтінку губки. Він їх зминав м'яко та ніжно, щоб й любові усього його життя не було боляче й не залишилося сумнівів про почуття Хо.

-Феликс?!-По щеке Хвана скатилась слеза обжигающая щёку -Привет, Джинни..-Улыбнувшись произнёс Феликс.. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Начат: 03.08.22 Закончен: 04.10.22

Истории это моя работа Бери читай это твоя работа

вода в его последней ванне окрасилась в цвет его жизни, в цвет первых ромашек, которые подарил ему младший, сорвав с клумбы Дома, в цвет вина той самой ночью, и тот самый цвет, который в итоге стал цветом его спасения.

- Как же ты меня заебал.... - Ну...я принёс панкейки, ты правда их любишь :)

...

Феликс, не хочешь дебютировать с нами?

А хуй там

- Я не хочу к вам ходить, вы плохо объясняете - Ты просто не слушаешь