– Чому ти підійшов до мене? Іншим було начхати, але не тобі, – спокійний голос Джісона повертає хлопця до реальності. – Я не знаю, – знизує плечима. – Просто відчув, що це треба зробити. От і все. Ніякого прихованого сенсу чи чогось подібного. – Ти маєш магічні здібності? Може в тебе в роду були ворожки? – сміючись Джісон сідає за стіл разом з Хо, а той і собі тихо хмикає. – Звісно, я мольфар у третьому поколінні Або ав, де Мінхо не зміг пройти повз хлопця, який тихо плакав на самоті.

Джисон вже давно закохався в Мінхо, але не знає, як йому зізнатися. Але раптом з'являється його друг Хьонджин зі своїми порадами і Джисон вирішує...

- Чому я ніколи не помічав, що ти такий гарний? Ти прекрасний - Стули свою пельку, бо я кину твою п'яну дупу просто тут посеред вулиці!

Кажуть, якщо згадати бажання під найкрасивішим зорепадом, що випадає раз а 100 років, то воно обов'язково здійсниться

У світі магії ти можеш приховати своє обличчя, чи змінити голос, але навіть наумілішому чарівнику не під силу змінити те, ким ти є насправді

Мінхо - Бог кохання, який старанно виконує свою роботу, однак в нього під боком завжди є Кріс - Бог розлуки і його суперник, який готовий у будь-який момент розіграти карти по-своєму.

Фелікс новий викладач в університеті. Він сором'язливий та не говіркий. Тому не завжди може розповісти про свої почуття. Як добре, що він подружився з Чанбіном, який може допомогти йому з усім. Та чи все так просто, як здається?

Ти подобаєшся мені - три прості слова, але їх так не легко сказати своєму найкращому другу...

- Він постійно дратує мене, хіба ти не бачиш? - Мінхо готовий вибухнути від злості, а Хьонджін лиш легковажно сміється, чим дратує ще сильніше.

Кажуть, щоб пізнати людину, треба покохати її без надії на взаємність