Людство після завершення ядерної війни потопає в злиднях. Дівчина стикається з беззаконням, вбивствами та злочинністю кожного разу, як виходить у понівечений світ. Перед нею постає завдання - вижити. Але чи може дівчина побороти себе? Фурія втратила найдорожче під час війни. Родину. Друзів. Дім. Тепер будучи в пошуках втраченої частини себе на руїнах старого світу, необхідно зберегти найдорожче - життя. Але в цьому неприязному, хиткому та небезпечному світі, де люди змушені долати один одного й боротись за виживання, вона ніколи не залишиться сама.

Іноді, ти думаєш про те, як близько знаходяться твої вороги. Іноді, ти знаєш від кого тобі варто триматись подалі. Ти ненавидиш його. Остерігаєшся кожної його дії, але... лише один погляд руйнує зведені навколо тебе стіни. Один погляд змушує тебе забути про субординацію, про неприязнь, про наслідки... І ти належиш йому. Своєму ворогу... P.S. Твір поданий для конкурсу "Оголені слова" спільноти письменників WriteUA у Telegram.

Айра змирилася з тим, що їй потрібно ховатися. Їй та її родині, а також усім перевертням останні століття. Люди забули про те, що перевертні колись захищали їх від духів та темних сил, і тепер самі почали вбивати своїх колишніх сторонників. Одного дня це торкнулося й сім'ї Айри. Їй довелося тікати, шукати прихисток та будувати своє життя знову, щоб одного дня зіткнутися з тими, хто або через кого тієї ночі її ледь не стерли з лиця землі.