(Продовження циклу "Шукаючи щастя". Може йти і як окремий твір) Отрута, вона усюди. У нашому ставленні до світу. У його - до нас. Але скільки її прийняти залежить від самих людей.

Чому вона не вбила цю дівчину? Тому що стало жаль? Тому що їй не вистачило холоднокровності, щоб зробити те, що треба? А чи треба це робити взагалі?