Я хочу щоб ти цілував мене глибоко, пристрасно, ніжно.. Щоб покриваючись мурахами, я думала про те, як нам пощастило зустрітися. Щоб губами ти вбивав мою дурну гордість, поки витягуватимеш мене з мороку, де я ховалася від себе самої. Я хочу, щоб кожен твій дотик розпалював вогонь, який не згасне, навіть коли між нами буде тиша. Щоб твої руки, ковзаючи по моїй шкірі, нагадували про те, що кохання - це не страх і не слабкість, а сила, яка змінює світ. Я хочу, щоб ти цілував мене так, ніби завтра не існує. Щоб кожна секунда була вічністю, і я могла забути про все, крім твого подиху на моїх вустах. Тому що в твоїх обіймах я більше, ніж просто я. Я - частина тебе.

Якщо ти колись захочеш покохати - кохай мене не словами, а биттям серця, не порожніми клятвами, а вибухами доторків, не поглядами, а полум'ям, що палить до кісток. Якщо ти колись забажаєш весну - я розірву грудьми кригу між світами, розквітну шаленим цвітом у твоїх венах, стану сонцем, що обпікає навіть уночі. Якщо ти колись шукатимеш дім - я стану бурею, що змітає стіни самотності, розтрощу темряву, розірву мотузки тиші, щоб світло мого вікна сліпило навіть у снах. Якщо ти колись заблукаєш у мріях - я розірву шторм, розжену хмари, мій голос проріжеться блискавкою в тишу, моє ім'я засяє знаком серед хаосу. А якщо ти колись захочеш піти - не зможеш. Я вітром вгризуся в твої легені, я стану пульсом у зап'ясті, і навіть коли це більше не матиме сенсу - я буду кохати. Навіть тоді. Навіть після. Навіть назавжди.

Десять..Імпульсивне бажання, яке потягнуло за собою безліч наслідків. Девʼять... Так не мало бути, але чи то віскі вдарив мені в голову, чи дівчина з зеленими очима, яка зʼявилася в морі негативу ніби маятник, манячи до себе. Вісім...Я нахилився до неї питаючи дозволу торкнутися її червоних губ, ніби жебрак, який просить гроші. Сім...Вона потягнула мене до себе і наші губи зустрілися в передчутті чогось магічного.Вони були саме такими якими здалися на перший погляд, мʼякими і солодкими. Шість... Я проникнув язиком у її рота, на смак вона була як мʼята з якимось алкоголем. Пʼять.. я ніжно прикусив її нижню губу, у відповідь на що, вона ставши навшпиньки потягнулася до мене, бажаючи стати ще ближче. Чотири..Моя рука заплуталася в її золотих кучерях, а інша тримала за її осину талію прилягаючи ще ближче.Три..Поки її руки бродили по моєму тілу, вона важко дихала притискаючи руку до мого серця, яке гупало так голосно, закладаючи мені вуха.Два..Це було справжнім..Один.. Все зупинилося.

Мене постійно лякала вода... Так, саме та, що тече з крана, коли його відкриваєш, чи та, що падає з неба під час дощу. Можете сміятися, але я справді боюся її. Бо вода - це не лише те, що ми п'ємо або що падає з неба. Це вона. Дівчина, що танцює в центрі танцмайданчика, не звертаючи уваги на жодного, хто знаходиться поруч. Кожен її рух, кожен поворот стегон змушує моє серце битися з усієї сили, наче воно намагається вирватися з моїх грудей. Зараз я навіть не впевнений, чи моє серце здорове, бо воно ніби б'ється об ребра, прагнучи вирватися на волю. Чорне, ідеально рівне волосся дівчини злегка погойдується, торкаючись її напівоголеної спини, спускаючись до джинсів, що обтягують тонку талію. В темряві нічного клубу я можу спостерігати за нею, скільки завгодно. Вона зливається з музикою, так, ніби сама є її частиною, немов музика живе в її тілі. І коли наші погляди перетинаються, моє серце наче виламується з ребер, а повітря стає густим і його недостатньо для того, щоб дихати. Неймовірна. Моя Сподіваюся вам сподобається🫶🏻 Книга 1 «Хроніки Сан-Хосе»

Грейс Ненавиджу тебе, Крістіан Блейк. Кожного разу дивлячись на тебе у мене зʼявляється бажання спочатку вбити тебе, а потім зацілувати до смерті. Кріс Шкода, бо здається я закоханий в тебе, Грейс Уітмор . Маленька злюка, яка стала величезною скалкою дупі, що я і не помітив як почав любити її. Грейс впевнена, що Кріс - найгірше, що траплялося з нею. Але чому тоді, дивлячись у його нахабні очі, її серце починає битися швидше? Кріс не може пояснити, чому ця маленька злюка змушує його забувати про все на світі. Він ненавидить, як вона перевертає його життя догори дриґом, але ще більше ненавидить те, що не може без неї. Дві душі, приречені воювати, чи два серця, які не можуть існувати одне без одного? Книга редагується, тому не судіть суворо💗