Все було ніби у мареві,Джулія сиділа біля вікна і дивилася,як повільно крапають краплі дощу,який уже майже вщух.За вікном відбувалася ціла низка історичних подій,але Джулія про це ще не знала. -Дзззинннь!!!!-продзвенів дзвоник у дверях,Джулія побігла відкривати. -Хто там?-хлопець за дверима почув її лагідний і ніжний голос -Роберт-тихо відповів юнак У відповідь-мовчання Він чекав...тиша Засмучений, він пішов додому *не вибачила*-лунало в голові Прийшовши додому він одразу ліг спати,а тим часом... ...було чути схлипування і шепотіння"за що?" Джулія сиділа спершись спиною до дверей,не стримуючи сльози.. -Що трапилося,сонечко? -Хто ви?-спитала дівчина,витираючи сльози -Ой,забула представитися:Джейн Маррел,можно просто Джейн

Давіна - молода дівчина,яка задоволена своїм життям. У неї є все про,що вона мріяла. Люблячі батьки,друзі,улюблена робота,улюблені речі. Але одного дня вона попадає в аварію і все міняється.Будучи в комі,Давіна бачить все із сторони,вона зустрічає провідника,який показує їй наскільки вона обманювала себе. Весь ідеальний світ рушиться на очах.Що буде із дівчиною. Помре вона чи житиме далі? І Яку роль в її житті зіграє провідник. Буду рада коментам і критиці)

Poems and stories of my invention from a bardic tradition Please enjoy at your leasure, My Lords and Ladies