Замальовка по соукоку (відхилення від канону)

Дазай прокидається в ліжку, над ним сидить Чуя. Він згадує як тонув в ліфті в в'язниці а потім все стало темне. (події до 105.5 розділу бсд канонні в фф)

Для любителів скла ⚠️АВТОР НЕ РОМАНТИЗУЄ ТА ПРОПАГОНДУЄ САМОГУБСТВО. ПАМ'ЯТАЙТЕ- СУІЦИД ДЛЯ ЛОХІВ⚠️ [Історія завершена]

Він не вірив. Не вірив, що опора на якій він тримався стільки років зникне. За це він ненавидить себе, ненавидить й інших. Що сталося з ним? Чому він такий, яким є зараз? (обкладинка взята з deviantart.com. Автор - SignlessCan)

історія по мало відомому пейрінгу Чуя/Ліппман . Під покровом ночі , я бачив твої голубі очі . Під покровом ночі ми роспивали вино . Ти мені посміхався . Під покровом ночі ми закохались . Я був готовий за тебе отримати кулю

не знай що тут писати

Чуя-еспер який має 2 особистості, одна з них це вбивця, а друга це звичайний 15 річний хлопець, який ходить до школи, вчиться на чудові оцінки. Осаму весь цей час слідкував за Чуєю, та вирішив використовувати його в своїх цілях. Він втрутився в довіру двом особистостям Чуї, 2 особистість використовував для того щоб вбивати людей з якими він впоратися не може, але вона майже нічого не знала про свою здібність " вбитий печалью ", для цього і потрібна 1 особистість.

Навіть не говорячи, вони стали один для одного найближчими людьми.

Після перемоги у якій Дазай лишається знову сам, він вирішує покінчити з собою. Але у богів інші плани. Тому він і його померлий друг проживають нове життя в іншому світі. Чи зможе він бути щасливим граючи чужу роль?

Не судіть строго це мій перший фф