Я несподівано виявив, що потрапив у фентезі-історію про королівство. Але наскільки я важливий для сценарію? Щоразу, коли я граю разом з головним героєм Леонардо, моя сценарна важливість потроху зростає. Гаразд, якщо я застряг у цій ситуації, я буду триматися на боці головного героя і намагатимуся вижити до кінця, як би жалюгідно це не було. «Ти збираєшся мене покинути? Якщо так, то тобі доведеться дивитися, як твій власний герой плазуватиме на підлозі, благаючи про крихту твоєї уваги. Ти цього хочеш?» Можливо, це тому, що я був так близько до нього, але мені здається, що у головного героя розвивається страх розлуки. «Любий». Раптом він називає мене любим. Ну, неважливо. Це робить протагоніст, тож має бути якась причина. «А, так. Любий.»

Автор: Ї Єцзи (Yì Yèzi)/易叶子/ Сюй Ченхао, бідолаха, випадково перенісся в якусь книжку, та ще й став вічною «запаскою» для чергової Марі Сью, головної героїні. Ну хіба ж це не катастрофа?! Але найгірше не це! Він ускочив у сюжет саме в той момент, коли ця сама «запаска» зчепилася з лиходієм, і зараз почнеться махач. Краса! Але й це ще не все! За сюжетом, після того як «запаска» рятує героїню від лиходія, та, не довго думаючи, миттєво кидається в обійми головного героя і починає ридати, мовляв, «ах, як мені страшно було, дякую тобі, мій рятівнику!»І тоді що? Невдовзі наш Сюй Ченхао, помирає в муках. Чудово, чи не правда? Тож Сюй Ченхао (з обличчям «дякую, на таке не треба!») дивиться на головного героя та лиходія: «...Та забиріть ви свою героїню, ну будь ласочка!» Головна героїня (здивовано кліпаючи віями): «??? Ти ж казав, що кохатимеш мене все життя і ніколи не відпустиш?» Сюй Ченхао (з кам'яним обличчям): «Вибач...» Головна героїня: «...»Минув місяць.Лиходій і головний герой одночасно вриваються на його поле (де Сюй Ченхао намагається знайти спокій) і запитують: «Ми чули, тобі подобаються чолов

Я перемістилася в світ BL вебтуну, до якого я залишила гнівний коментар. До того ж, я стала прийомною молодшою сестрою мого улюбленого персонажа: залежного головного героя, який потім нав'язує свої дії, але потім вмирає разом з герцогом в кінці. Таким чином, я визначилася зі своїми діями. Так, як я перемістилася в цей світ, то не могла просто стояти і дивитися, як мій улюбленець вмирає. Ось чому, авторе, мені потрібно змінити мітки і кінець вебтуну! Від трагедії до хеппі енду. "Брате,будь ласка посміхайся навпроти інших також." Я сказала це Луціану, який нікому не посміхався. "..." Чи це прохання було занадто несподіваним? Луціан подивився на мене своєрідним виразом обличчя. "Якщо ти це зробиш, то я дам тобі подарунок." Я сказала це, бо хотіла допомогти йому, наскільки можу. Він здивовано на мене подивився, а потім відповів. "Подарунок... все ж гаразд?" "Звісно!" У той момент, коли я впевнено відповіла на це, його вираз одразу змінився на вираз голодуючого хижака... Я зробила помилку? Тоді Луціан спокійно подивився на мене і відповів "Подаруй мені себе, Рейчел" Га? Що він сказав? Про що він ті

-Ти повинен померти зараз. Найджел був вбитий своїм вірним лицарем Інасом. На мить він впав у відчай, зрозумівши неймовірний факт. Та коли опритомнів, виявив, що повернувся в минуле. -Не переймайся, Найджел. Ми побачимося знову. Автор(ка): Seram(세람) ОБОВ'ЯЗКОВО: Я не є авторкою цієї історії. Цей переклад українською зроблено для безкоштовного ознайомлення. Приємного читання😊