‼️завершено А літо травмоване. Гаряче і закохане, перше і останнє. Засипане ягодами та поцілунками, дрібним дощем та брехнею. Джісон ненавидів літо, а Мінхо любив те, що вважав своїм домом. Їм обом довелося тікати, з літа та дому. З поцілунків та почуттів. Зі своїх фантазій.

Джісон ув'язнений у будинку, з якого не має виходу. Він під пильним наглядом двох псів "церберів", які звуться його батьками. Однак, чи зможе Хан вибратися? (P.S.:Ставлення до критики позитивне.)

Мінхо живе самотнім життям після того, як кілька років тому зробив найбільшу помилку свого життя. Та хто ж знав, що все це змінить одне весілля, на яке його запросять з дивною пропозицією. ------------------------- Вау, новий фік. Тут трішки українських традицій🙃

-Доведи що кохаєш мене.- сказав Джисон з недовірою яка читалася у його погляді на Мінхо і сказані ним слова. -Як?-запитав Мінхо, хоча він вже знав як міг би довести це. -Поцілуй мене.-відповів Джи. І о так, саме ці слова Мінхо і хотів почути та зробити цю дію. Мінхо швидко не гаючи часу впився у ці м'якенькі та злегка рожевого відтінку губки. Він їх зминав м'яко та ніжно, щоб й любові усього його життя не було боляче й не залишилося сумнівів про почуття Хо.

"Чому ти не знаходиш мене гарненьким?" Цей фанфік є перекладом!!! Оригінал: UGLY | MINSUNG ✔️ Автор оригіналу: Hanjiraps

Лі Мінхо, відомий як Рíно, глава злочинної організації, що продаючи контрабанду і йдучи по трупах, заробляє великі гроші. Проти нього виступає Бан Чан, борець за справедливість. Аби побороти злочинців герою доводиться пройти купу випробувань, зрад і втрат. Та чи зможе світло перемогти темряву?

- Вибач, тобі не подобається, коли хтось торкається твоєї голови? - запитав Лі з ноткою хвилювання в голосі. Він прибрав руку з голови. Було видно, що він схвильований станом Джісона. - А-а-а... Ні! Продовжуй, мені подобається! - сказав Хан, та поклав руку назад. - Я сподіваюся, що ми станемо ближчими, ніж є зараз, тому можеш робити все, що захочеш. Мені буде подобатися все. - сказавши це, Хан відвів погляд у сторону. Кінчики вух почервоніли ще більше. Було таке відчуття, ніби зараз відбувається виверження вулкана думок, в обох.

"Чому у книгах все так ідеально?" - Думає Мінхо дивившись на те, як сонце починає прокидатись, зірочки помаленьку пропадають, ромашки починають відкриватись. Ідеальний ранок для Мінхо. Деяким ліньки прокидатись о 5 годині ранку, але Мінхо завжди прокидався рано лише для того, щоб зустріти сонце.