Все почалося одної осені, Фелікс переїхав зі своєю тіткою з Сіднея в Сеул, так, дорогу він подолав не коротку, але зараз не про це. Приїхали вони в Сеул в кінці літа, тому Фелікса встигли записати в школу...

Єдиний порятунок-втеча з реальності. Тому підліток Хан Джісон знаходив спосіб забутися у музиці. Саме вона і зведе його з найближчими людьми в його житті, що підтримуватимуть у найболючіші миті.

Фізрук закохується в учня одинадцятого класу і їхня любов взаємна. Що ще сказати багато помилок не судимо строго)))

‼️завершено А літо травмоване. Гаряче і закохане, перше і останнє. Засипане ягодами та поцілунками, дрібним дощем та брехнею. Джісон ненавидів літо, а Мінхо любив те, що вважав своїм домом. Їм обом довелося тікати, з літа та дому. З поцілунків та почуттів. Зі своїх фантазій.

- Піпідастр. - Вибач, що? - Лі не зрозумів, до чого це. - Ця мітла, - бариста вказав на річ у своїй руці, - називається піпідастр. Мінхо посміхнувся на таку безглузду відповідь. - Добре, хлопчик-підідастр, можна зробити замовлення чи ти продовжиш прибирання?

-Доведи що кохаєш мене.- сказав Джисон з недовірою яка читалася у його погляді на Мінхо і сказані ним слова. -Як?-запитав Мінхо, хоча він вже знав як міг би довести це. -Поцілуй мене.-відповів Джи. І о так, саме ці слова Мінхо і хотів почути та зробити цю дію. Мінхо швидко не гаючи часу впився у ці м'якенькі та злегка рожевого відтінку губки. Він їх зминав м'яко та ніжно, щоб й любові усього його життя не було боляче й не залишилося сумнівів про почуття Хо.

❗ЗАКІНЧЕНО❗ Боюсь що вийде фігня. Можуть бути як орфографічні так і лексичні помилки але така судьба))) не судіть строго💋 Фіг вам а не спойлер

❗ ЗАКІНЧЕНО ❗ Історія про те, як неуважність Джисона змінила все. І ростопила холодне серце без емоційного Мінхо