Вірш "Радість вчорашнього дня ", нікого не залишить байдужим, так як залишили кошенятко , а саме головного героя нашого сумного віршика. Радість вчорашнього дня Серце згорнулось від болю, Пронизливий холод. Жалібний крик простінь ночі В пітьмі розрива. Тільце заклякле в обійми взяв іній прозорий, Дивиться слізно у вічі мале кошеня... Сонна пітьма закружляла, укрила дорогу, В пам'яті все, що засипав безжалісний сніг, Хто принесе у дарунок тепер допомогу, Вчора ж іще - ним раділи і бавились всі. Чує лиш кроки й біжить із надією в серці, Сниться господар, домівка та це лише сон. І незбагне, чому люди живі, А їх душі, Мов мертві : грубші залізних ципків і холодних колон. Стелиться вічність печалі, чи може, здається... Бідне, прикуте на муки мале кошеня Тільки надія у грудях стривожено б'ється Жде новий ранок, чи радість вчорашнього дня.

...твір написаний на основі реальних подій