Перша книга - Бродяги. Том I: Вибір. Друга книга - Бродяги. Том II: Наслідки. 18+ Адреналін став моєю релігією. І якщо є щось, що здатне заглушити порожнечу, то це - шалена швидкість, стиснуте кермо і той єдиний момент перед зіткненням, коли в грудях вибухає життя. Лоуренс... Він завжди з'являється там, де небезпека йде під руку з бажанням. Я тримаю його на прицілі. Але насправді я не знаю: хочу його вбити - чи врятувати. Тому що вони повернулися. Ті, чиї імена я боялась навіть подумки вимовляти. Вони повернулися. І вони прийшли за мною. А це означає лише одне: гряде війна. Війна, яка спалахне між двома кланами через мене. Я - не герой цієї історії. І не жертва. Я - сірник. І хтось уже чиркнув...

Перша книга - Бродяги. Том I: Вибір Друга книга - Бродяги. Том II: Наслідки 18+ Вона хотіла втекти від минулого, а знайшла світ, де небезпека пульсує в крові. Анна ніколи не думала, що втеча стане її квитком у темряву - світ підпільних боїв, шалених перегонів і безжальних змов. Тут немає місця для слабкості, а кожна помилка коштує життя. Адлер, Ліам і Ван - троє чоловіків із розбитими душами та руками, заплямованими кров'ю. Вони стануть для неї випробуванням, пристрастю, а може, і загибеллю. Вони навчать її жити на межі - порушувати правила, відчувати свободу і згорати у власних бажаннях. Але коли гра заходить занадто далеко, коли межа між пристрастю і руйнуванням стирається, єдине питання - чи зможе вона вибратися з цієї темряви живою?

Ніч завжди пахне бензином, кров'ю та зрадою. Хтось народився для світла. А хтось - для темряви, де кожен крок може стати останнім. Любов ніколи не приходить тихо. Вона не шепоче ніжних слів і не торкається легкою долонею. Вона приходить бурею, ламає, рве, залишає криваві сліди на тілі й душі. І коли ти дозволяєш їй увійти - назад дороги вже немає. Ашер Брукс... Я не створений для кохання. Мій світ - це хаос і бруд, крики, вогонь і сталь. Я знав лише жагу, адреналін, біль і тіла без облич. Але вона... Вона стала моїм прокляттям і моїм наркотиком. Мій янгол з очима зляканого оленя. Така чиста, що мені хочеться бачити, як вона брудниться від дотику моїх рук. Така світла, що я бажаю загасити її сяйво у власній темряві. Вона не розуміє: коли я кохаю, я руйную. А коли я руйную - дороги назад немає. Беатріс Віллоу... Я мріяла про справжнє кохання. Про те, що змусить серце битися швидше, що позбавить сну й подарує відчуття життя. Я гадала, що це буде світло. Але замість світу квітів і тепла - я отримала світ пороху й крові. Я закохалась у того, в кого ніколи не слід було навіть дивитися. Я могла втекти. Мала тікати. А