Сюй Ченхао випадково потрапив у книгу, і став «запаскою» для головної героїні. Найгірше те, що він опинився там у той момент, коли його персонаж змагався з головним лиходієм за увагу героїні. За оригінальним сюжетом, «запаска» рятує головну героїню від лиходія, але вже наступної миті вона кидається в обійми головного героя, який, щойно, прибіг, і голосно плаче. Це призводить до того, що головний герой забирає дівчину, а лиходій, тим часом, починає ненавидіти саме «запаску». І, як неважко здогадатися, життя Сюй Ченхао закінчується дуже погано. Сюй Ченхао: «...Якщо тобі потрібна головна героїня, то, будь ласка, можеш її забирати!» Героїня: «??? Але хіба ти не будеш любити мене вічно, і завжди допомагати мені?» Сюй Ченхао: «Вибач, я люблю чоловіків». Героїня: «...» Через місяць лиходій, і головний герой, одночасно, прийшли на його поле, і запитали: «Я чув, тобі подобаються чоловіки?» Сюй Ченхао: «...» Він подивився на двох чоловіків перед собою, і сказав: «Мені дуже шкода. Тепер у моєму серці є лише сільське господарство». Обидва чоловіки: «...»

Бай Цзін переселилася в книгу і стала першим коханням головного героя. Вона пожертвувала собою заради головного героя, а головна героїня здобула всі переваги. Бай Цзін, яка перемістилася в книгу, сказала: "Хе-хе, хто хоче бути Дівою Марією?" Головний герой: Цзінцзін, поки ти супроводжуєш президента Вана за випивкою, наша компанія буде багатою. Бай Цзін штовхнула його.» Забирайся. Ти не гідний залежати від мене! Головна героїня: Цзінцзін, як ти могла розлучитися з ним, коли він розорений? Ти занадто матеріалістична!» Бай Цзін ліниво посміхнулася. Ти заздриш? Я красивіша за тебе. У мене є право бути норовливою.» Бай Цзін хотіла розпочати власну кар'єру, але головні герої продовжували переслідувати її. Вона не могла більше цього виносити і знайшла гарного чоловіка, щоб вийти за нього. «Дозволь мені представити вам, це мій чоловік. Він мені давно подобається.» Головний герой-чоловік був приголомшений. - «В... Вітаю, президент Сі.» Головний герой-жінка затремтіла. «Сі... Сі Цянь...» Бай Цзін мовчала. Лиходія в книзі теж звали Сі Цянь?! Тієї ночі Бай Цзін не пустила чоловіка в ліжко: «Розлуче

Він народився через двадцять років після кінця світу, і за сорок п'ять років пройшов шлях від табору біженців на Третій вулиці до того, щоб стати найкращим майстром Китаю. В останній битві між людьми та зомбі він загинув разом із Королем зомбі, поклавши край майже сімдесятирічній темряві людства та давши нову надію. Знову розплющивши очі, він зрозумів, що минуло вже три тисячі років. Ще не розібравшись у своєму становищі, він вже зіткнувся з трагедією - його мали спакувати й відправити до когось. Сцена 1: На полі бою. Промайнула чорна тінь, і з блиском холодної зброї триметровий мутант був миттєво розчленований. «Що ти тут робиш?» - обличчя Боса потемніло. Деяка чорна тінь спокійно вклав ніж у піхви. - «Удома закінчився соєвий соус, вийшов купити, проходив повз». Сцена 2: Дивлячись на обличчя Боса, Деяке світло довго мовчав, а потім витягнув палець і тицьнув його в обличчя, яке весь час було нерухомим, серйозно сказавши: «Я соромлюся». «...» - Бос. Сцена 3: «Будучи дружиною генерала, ви, мабуть, чудово володієте музичними інструментами?» - Бай Ляньхуа. «Ні», - Деяке світло. «А як щодо чайно

На чорному-чорному піку, у чорному-чорному замку жив клятий-проклятий старійшина. І був він головним лиходієм високорейтингової новели "Великий божевільний". Був до тих пір, поки одного прекрасного дня в тіло лиходія не перемістився відданий, але не дуже задоволений фіналом новели читач. Новому головному лиходію належить уникнути [Системи], що прагне виконання сюжету, а також розібратися з купою додаткових квестів, ризикуючи померти ще раніше, ніж це наказано в новелі. ( Усі права належать авторові це лише переклад!)

Після самотньої смерті в психіатричній лікарні Фан Цзюньжун виявила, що була злою свекрухою в романі про любов у відомій родині. Головна героїня - її невістка, була улюбленицею. У романі вона була доброю та милою, а головний герой любив її так сильно, що готовий був пожертвувати заради неї життям у будь-яку мить. Майбутній свекор ніжно любив її та ставився краще, ніж до власної дочки. Зла свекруха, Фан Цзюньжун, була єдиною, хто не піклувався про неї. Вона отримала сценарій злої героїні й кожної слушної нагоди намагалася насолити головній жіночій ролі, унаслідок чого й потрапила до клініки. Після відродження та зустрічі із сином, що хотів отримати її благословення, Фан Цзюньжун змінила план. Хто хоче зустрітися зі злою свекрухою? Ви це отримаєте! Пані вирішила розлучитися та отримати половину майна, а потім уже вирішувати, куди йти далі!

У еротичному любовному романі я перевтілилася у роль селянки, яку вбили на самому початку. Мені пощастило перемогти Короля Демонів, який був найсильнішим у світі, поки я намагалася вижити. . . Але виникла проблема. - «Еріно! Чи достатньо наколаних дров?» Боже мій! Ти плануєш вирубати кожне дерево на цій території? Побачивши складені на висоту будинку дрова, у мене розболілася голова. - «Вибач, Еріна. Але я зробив усе можливе. . . Будь ласка, похвали мене». Проблема полягала в тому, що Король Демонів став моїм слугою. Це був всемогутній останній бос в оригінальному романі.

Оригінальна назва: «Несерйозний посібник для злодія» Се Цзию, який мав зіграти роль лиходія у фентезійних світах, був упевнений у своїх силах, адже він прочитав безліч довгих фентезійних романів і знав усі лиходійські прийоми. Але в світі, куди він потрапив, головний герой виявився незвичайним. Розірвання заручин, викрадення кісток... Завдання Се Цзию були найрізноманітнішими, але інший головний герой ніколи не діяв за сценарієм. Головний герой не хоче мститися, а лише шукає кохання, і що ж робити Се Цзию? Цей роман - це нестандартний твір жанру «швидкої подорожі крізь світи» з унікальною ідеєю, дотепним стилем, тонким почерком і яскравими описами. Використовуючи сміливу фантазію, автор створив двох оптимістичних і веселих головних героїв. Сюжет часто непередбачуваний, змушуючи читача не лише сміятися, але й відчувати щирі емоції між парою.

Як головний бос у грі, Се Янь з того моменту, як усвідомив себе, постійно вмирав у ній. Він безсило спостерігав, як його вбивали сотні разів згідно з ігровим сюжетом, і був вкрай незадоволений. Коли його знову вбили, рівень його незадоволеності досяг максимуму, що спричинило хаос у всьому сервері та ледь не зруйнувало ігровий світ. Аж поки до нього не звернулася істота, що назвалася "Системою". Се Янь: Ти хочеш, щоб я подорожував у часі, стаючи тими злодіями, яким судилося померти жахливою смертю? Система: Так, щоб запобігти їхній жахливій долі. Се Янь: ...Я сам помер вісімсот разів, як я можу дбати про інших? Система: Якщо успішно їх врятуєш, набереш достатньо "очок заслуги" і зможеш вийти з-під контролю ігрового світу. Се Янь: Я можу рятувати їх як завгодно? Система: ...Доки не чиниш безсовісних вчинків. Згодом, Система, дивлячись на Се Яня, який набрав максимум "очок заслуги", плаче: "Благаю, великий, подорожуй знову!" Головний герой: фізично сильний, десятиборний, хитрий та спритний; Головний антагоніст: різні владні персонажі.

Яке це відчуття - перенестися у тіло «гарматного м'яса» (другорядного персонажа), який помирає найжахливішою смертю у твоїй власній новелі? Гу Янь, Великий Автор Гу (Гу Дада), який закінчив безліч історій поганим кінцем, нарешті отримав заслужену відплату і може лише заявити: Небеса нікого не пощадять. Щоб врятувати своє маленьке життя, Великий Автор Гу щодня старанно і сумлінно підвищує рівень прихильності (до себе). Але він абсолютно не очікував, що випадково перестарався. Дивлячись на те, як людина, яка мала його вбити, стає перед ним на одне коліно, дістає обручку і з обережним виглядом пропонує йому одружитися... Гу Янь: «............» [Посібник із вживання (Примітки для читачів)] ① Супер-милий і приємний (емоційно насичений) роман, це «несвоєчасне» повільне перенесення під виглядом швидкого перенесення. ② У всіх світах атакуючий (партнер, гонґ/攻) є однією і тією ж особою. ③ Головний персонаж - той, хто приймає (шоу/受).