Однажды редактор журнала «New Time» Стив Мосс решил провести конкурс, участникам которого предлагалось написать рассказ длиной в 55 слов, но чтобы при этом в тексте сохранялись стройный сюжет, проработанность персонажей и необычная развязка. Он получил отклик таких масштабов, что по результатам конкурса удалось собрать целый сборник, получивший название «Самые короткие в мире рассказы».

Немного статистики: в течение всей жизни, каждый из нас хотя бы раз встречает убийцу, а каждый десятый заводит с ним разговор. Что если ты тот самый счастливчик? За обложку отдельная благодарность прекраснейшей @Fifaza

Дівчина прокидається у руїнах якогось міста без жодного спогаду. Люди її не помічають і не чують. Перелякана, а згодом і байдужа, втомлена від самотності, вона зустрічає юнака, який її бачить. Той, хто знає більше за неї, і той, хто готовий підставити своє плече. Це історія про дружбу і про два примарних життя, які спочатку не мали жодного сенсу. Таємниця, яка захована у двох живих містах і в руїнах одного мертвого міста має врешті-решт бути розгаданою. Навіщо вони тут? Чому спогади з'являються лише на вулицях одного міста? Що буде, якщо дістатися його центру? Міста ховають історію, міста - це щось більше, ніж бетонні багатоповерхівки і смуги асфальту для автомобілів.