Мене звати Жан Моро. Моє місце - Евермор. Я належу родині Моріяма. Це правда, навколо якої Жан побудував своє життя, нагадування про те, що це найкраще, на що він може надіятися, і все, чого він заслуговує. Але коли його викрадають з Університету Едгара Аллана та продають більш небезпечному володарю, Жан змушений зіткнутися з життям за межами Гнізда вперше протягом п'яти років. Лиси називають його переведення до Каліфорнії новим початком; Жан знає, що це лише золота клітка. Капітан Джеремі Нокс зустрічає свій останній рік у складі Троянців зі своїми п'ятьма послідовними роками без трофею чемпіонатів, яку він відчайдушно прагне. Прийняти найкращого захисника країни не потребує ніяких сумнівів, навіть якщо цей чоловік - Ворон. Але Жан не є монстром, він просто людина без надії або бажання майбутнього, і коли руйнування Евермору починає притягувати жахливі таємниці Жана до світла, Джеремі змушений зіткнутися з ціною перемоги.

Продовження книги "Емпати" (https://www.wattpad.com/story/306587380-%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8) Книга планується до друку у видавництві "Кондор" восени 2024 р.! Емоції вбивають свого носія. Кожне почуття - це потік уламків, які впиваються в тебе зсередини. Крихке, нестабільне, жалюгідне почуття... воно приречене на смерть. Емоції вбивають свого адресата. Якщо кохання завдає біль, то простіше вбити того, хто його викликав. Щоб не вмерти самому. Щоб не задихнутися від його нестерпності та неможливості. Кожен крок емпата - це танець на натягнутому канаті. І втримати рівновагу над прірвою простіше поодинці. Щоб не звалитися в темряву під ногами... Щоб не потягти тебе за собою.