Вони сміялися, коли треба було мовчати. Цілувалися, коли світ наказував стриматися. І зрозуміли: ніч не питає дозволу, вона дарує свободу. "Правила ночі" - роман про двох хлопців, які вчаться писати власні закони щастя. "Коли світ наказує мовчати - ніч дає право кричати серцем."

Чи міг Олежа уявити, що у перший день війни зустріне того, кого здавалося втратив назавжди? Що глибоко під землею, на холодній підлозі метро віднайде друга з яким пізнав солоний смак безтурботного, юного літа?

Ліам Вуд, парубок якого можна назвати маминим синочком та просто відстійним гальмом, потрапляє у виш де він зустрічає Дена Бірсака. Ну а Бірсак - один з тих перевертнів з ідеальної сім'ї, хлопець який змушений прикидатися сином гідним своїх батьків та ховати свої татуювання й диявола в душі. Історія нам розповість про те, як Ліам розкриває себе завдяки друзям, а особливо одному другові, котрого посмішка та довжелезні ноги просто зводять з розуму, здавалося б скромного Вуда... Прохання сильно не критикувати, історія без редакції. 🙈

Сін виріс у атмосфері любові та злагоди, а його стежину постійно осяює сонце. Він не зважає на думку інших та впевнено крокує по життю. Дарк довгий час жив у пітьмі, а тепер намагається адаптуватися до життя під сонцем. Світло і темрява неминуче зіштовхнуться, але ніхто не може передбачити до чого це призведе.