Poetry
11 historias
(недо) Вірші. por lornaNizhyna
lornaNizhyna
  • WpView
    LECTURAS 2,731
  • WpVote
    Votos 208
  • WpPart
    Partes 13
"ти пишеш так, наче граєш у хованки".
Вірші без прикрас por user85936264
user85936264
  • WpView
    LECTURAS 960
  • WpVote
    Votos 98
  • WpPart
    Partes 38
Збірка віршів
Вишеньки por user19274838
user19274838
  • WpView
    LECTURAS 2
  • WpVote
    Votos 2
  • WpPart
    Partes 1
Это стих
Мої вірші por Nadiya007
Nadiya007
  • WpView
    LECTURAS 76
  • WpVote
    Votos 7
  • WpPart
    Partes 6
Вірші про Війну і про героїв. Читайте і розумійте. І головне що таке свобода.
Вірші por mirandamake
mirandamake
  • WpView
    LECTURAS 554
  • WpVote
    Votos 32
  • WpPart
    Partes 5
коли ти спав por SeptemberLaufeyson
SeptemberLaufeyson
  • WpView
    LECTURAS 127
  • WpVote
    Votos 25
  • WpPart
    Partes 1
я бачила війну.
Не Мати por liberty4one
liberty4one
  • WpView
    LECTURAS 587
  • WpVote
    Votos 68
  • WpPart
    Partes 1
Україна
War por Yuki17017
Yuki17017
  • WpView
    LECTURAS 129
  • WpVote
    Votos 23
  • WpPart
    Partes 1
Цей вірш є про війну в Україні.
До солдата por lazybanana
lazybanana
  • WpView
    LECTURAS 382
  • WpVote
    Votos 52
  • WpPart
    Partes 1
Страшна Війна por user54549020
user54549020
  • WpView
    LECTURAS 289
  • WpVote
    Votos 15
  • WpPart
    Partes 4
Іде зима, обвіяна вітрами Летять сніги, не зупиняючись на мить І лиш солдат, в бою із ворогами Згадавши маму, все вперед летить. Не думав він ніколи так як , Про долю, про дитинство, про життя Що може наступити такий хаос, Що може бути, як безпомічне дитя. Згадалося йому як ненька рідна Із дому проводжала на війну, Казала: " Бережи себе тн,и синку! Лиш в снах до тебе я прийду." А ці слова закарбувалися на серці І душу гріють у лиху біду, Пообіцяв солдат старенькій неньці, " Обовязково з перемогою прийду!" Вона ж, сльозами оповита, Все молиться за нього день у день Читаючи щоранку лиш молитву У Господа благає, щоб скоріш настав з той день, Коли вона зустріне на порозі Синочка свого, змученого вкрай А він їй скаже: " Добрий вечір, мамо! Летів до вас як сокіл через гай." А нині, як в окоп холодний ляже Заплющить очі, бачить лиш її. Це та людина, за яку він темними ночами, Воює на страшній війні. Іде зима, обвіяна вітрами Летять сніги, не зупиняючись на мить І лиш солдат, в бою із ворогами Згадавши маму, все вперед летить.. Коли закінчиться війна розжарена від бомб земля - воскресне. Ти знімеш з себе ав