Українське Stories

Люди завжди тягнулися до чогось великого. Часто піддаючись впливу різних думок,частіше всього масових,так не знаходячи свого покликання доживали дні. Но коли життя набуває якогось значення,і ти знаходиш правильних людей. Відтоді починається нова ера,створюється твоя "Імперія"

Цей жахливий день, приніс горе не тільки у фф, але й у реальному житті

Замальовка, натхненна віршем Юлії Баткіліної Стара Фатіма збирається помирати. І тьмяна її душа, і непевні кроки. Шиплять і згасають зорі в воді Євфрату, в імлі ворохоблять боги і їх пророки, герої, що їх забули міста і люди, бо світ - він такий невдячний, такий великий, що час - борода, спадає йому на груди, що зоряні ріки йому обвивають литки. І все-таки світ збирається помирати. Оновлюється, скидає луску іржаву. Тасує вітри і війни, тасує втрати, пророцтва, міцні і ледве живі держави... Старій Фатімі так млосно в тіні платанів, їй тихо шепоче вітер «енума еліш»*. Якщо я піду з водою, то ким я стану? Яку ти мені дорогу тепер постелиш? А хтось безтурботний в небі монетку котить. Євфрат по землі тече і впадає в космос.

Твої п'яні думки, твоє п'яне життя Я з собою візьму в забуття. Пронесу крізь весни і лíта І можливо колись ти згадаєш Як над нами кружляла орбіта.

Поезія про чисте і трошки печальне кохання, яке дає затишок і захищає від злого зовнішнього світу, як крила Ангела

Звичайни автобус, звичайні люди і безліч історій, захоплень і переживань. Дорога, яка змінила багато. Та чим все це закінчиться.