1 part Complete Я піду, не попрощавшись, тихо й без слів,
Мов тінь, що зникає в промінні ранковім,
Мої кроки, лиш вітер на стежці зустрів,
І зітхання моє розчиниться в домі.
Не залишу я слідів, ні листів, ні доріг,
Не буде прощання, сліз чи розлуки,
Лише згадка тремтлива залишиться в сні,
Як дотик,що раптом зникає з-під руки.
Я піду, щоб не чути гірких тих прощань,
Щоб залишити серце без тягарів болю,
І, можливо, десь там, за межею бажань,
Я знайду свою тишу, свій спокій і волю.
