Одного дня в мене виросла срака.
⠀
⠀ Не те, щоб філейна частина виросла за 1 день, вона росла пропорційно, разом з іншими виступами на моєму тілі. А тоті горбочки завше було прийнято прикривати куцими кавалками тканини, які в народі звуться гордо й величаво - платтями.
⠀
⠀ При слові сукенка, справжня панянка мала б уявляти маленьке чорне платтячко, парфуми, червоні берети й Париж, а я уявляю корову. Хоча прабаба Ганя й переконувала мене малу, шо сукенка - то знак дівочости, елєгантності і "ти в штанях на хлопа подібна", її аргументи любові до цієї одежини мені привити так і не змогли, бо кожен раз, коли я одягаюсь в сукню - мої опуклості зазнають пригод.
Я просто терпіти не можу оцих романтичних історій з першої свіданки, тому я вирішила написати свою історію напевно навіть не закінчуючи її сюжет. Тут буде багато «пригод» ну і звісно як без кохання і вся ця любов до могили. Дякую за увагу, а зараз переходьте читати цю історію ↑