ПРОКЛЯТА ЗЕМЛЯ

По вузьких, загиджених вуличках стародавнього Єрусалиму рухалась постать: молодий чоловік, закутаний в темні сувої та поглинутий важкими й не менш темними, ніж його одіж, думками. Обличчя в нього було напруженим, а кроки швидкими та впевненими, вже не раз йому доводилось маневрувати по цих вузьких вулицях, то схиляючи голову, то швидко відстрибуючи в різні боки, то розштовхуючи роззяв, щоб залишитись цілим і швидко добиратись туди куди потрібно. Швидкість - одна з умов, яку потрібно виконати, щоб залишатись не поміченим в цій безкінечній павутині із шумних будинків, брудних вулиць, вуличних торговців, роботяг та жебраків. Повітря навколо нього було наповнене різноманітними запахами, як приємними: від запашних прянощів, фруктів, вина та хліба; так і гидотними: від фекалій, гнилого м'яса та риби, поту та бруду. Цей коктейль із ароматів був рідним і єдиним для тисяч людей того місця та часу.