Лірика, написана мною, патріотична та інтимна, особиста. Знаючи, що папір не боїться нічого, я писав те, про що довго мовчав, нікому не казав. Саме тому вона багатьом незрозуміла - вся справа в емоціях, на яких «лягла» поезія. Як казала Ліна Василівна Костенко: «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Сподіваюся, що своєю поезією я зміг доторкнутися до Вашої душі також.