Твоя. Назавжди.

Він змінився до невпізнанності.. Його руки уже не ті. Вони стали холодними, не такими ніжними. Від нього пахне не його улюбленим парфумом,а цигарками та дорогим віскі. Прокурений хрипкий голос та зовсім інша зачіска. Вона йому дуже личить,підкреслює усі риси обличчя, робить його ще красивішим. Здається, я вчора бачила його на вокзалі із валізою у руках. Його звички не змінилися. Він так само, як і колись поправляє своє волосся лівою рукою, тримаючи цигарку у правій ,і видихаючи хмару диму. Я впізнаю його, того самого чоловіка, який мав змінити моє життя, який мав стати його невід'ємною частиною, але так і не увійшов в нього.
Я уже вкотре переглядаю фото у цьому альбомі. Вкотре розглядаю його...Його поруч із собою. Уявляю, як він ніжно торкається мого обличчя і невтомно цілує мої вуста. Та потім я розплющую очі і не залишається нічого, окрім крапель солоних сліз на сторінках старого фотоальбому.