Я люблю тебе , доню.

Бувають помилки, які легко виправити. А бувають такі, за які картаєш себе все життя. Найчастіше тоді здається, що все найгірше зроблене, нічого не повернеш і що нема сенсу намагатись стати щасливою. Соня залишила свою новонароджену доньку, зовсім крихітну. Назавжди. Кожного дня дівчина картає себе за це. Але що тут змінеш, правда? Вона все так і залишила б ,якби не Єгор. Чоловік постійно повторює "скільки людей стільки й помилок. Все можна виправити, навіть найгірше". Соня ніколи б не повірила , що кохання змінить її життя, але це так, це правда