Всі ми шма тки давно розбитого дзеркала. Кожен шматочок це окрема людина, чия душа незкінченну кількість раз розбивалась об камені долі. Разом ми ціле дзеркало, проте окремо лише нікому непотрібне сміття з напрочуд пустою душею і розумом. Однак лише коли ми разом у відображенні можна роздивитись обриси незнайомого обличчя. Хто ж вона, ця загадкова незнайомка? Чи ,можливо, їх двоє! Вона дивилась увічі смерті й прагнула втекти від долі, та лише опинившись перед ним вона побачила наскільки живою буває смерть.