Юра повертається в піонерський табір своєї юності через двадцять років. В руїнах минулого він сподівається відшукати шлях в теперішнє, до людини, яку колись любив. Це історія про те, що в СРСР не все було так гладко, правильно і безлико. Що були переживання, пристрасті, потяг до почуттів, які не вписувались в рамки моралі на шляху до «світлого майбутнього». І що це майбутнє здалося не таким вже й світлим.