- Ви ночуєте в моїй палаті щодня, а я навіть не можу згадати вас, - Пітер простягає руку і на дотик намагається дотягнутися до того, хто сидить, але марно торкається лише повітря і тишу у відповідь. Він чує, як чиєсь серце пропускає удар, а потім відчуває, як його акуратно беруть за долоню і стискають її, наче він шалено крихкий. - Ти згадаєш, малюк, - клятва в ледь тремтячому чоловічому голосі. Пітер несміливо стискає чужу дивно знайому грубу долоню і шепоче: - Тільки торкаючись. Касаясь твоего сердца - https://ficbook.net/readfic/9687383 a-xiann - https://ficbook.net/authors/3013495