...

У Т/ишки были очень строгие родители, и вдруг один раз они решили поехать в Испанию, и там ее жизнь полностью поменялась🙈 !!ФФ С ПЭЙТОНОМ!!

Він - відомий футболіст і друг її брата. Вона - 16-річна дівчина, яка прийшла на матч брата вперше. Після одного матчу випадкове зіткнення перетворюється на справжній конфлікт. Але хто б міг подумати, що сварка закінчиться поцілунком, який змінить усе?

Того вечора після розкриття справи Оксани світ ніби перевернувся. Колега, якій вони довіряли, виявилася вбивцею. Марічка прийшла до тями, але Софія не могла позбутися відчуття провини за все, що сталося. Паша знайшов її вдома. Вона була виснажена, майже не стримувала сліз. Він залишився поруч саме тоді, коли це було найбільше потрібно. Його останні слова того вечора були простими: - Бо хтось має бути поруч. Після них запала тиша...

ставьте звёздочки!)

Я була звичайною дівчиною в прийомній родині яку терпіти не могла як і вони мене, але все змінилось після повноліття...

Мы тоже умеем любить

Кажуть, Лабіринт стирає все: хто ти, звідки прийшов і кого залишив за стінами. Але як бути, якщо порожнеча в голові не дає спокою, а навички, що прокидаються в руках, нагадують про минуле, яке краще було б забути назавжди? Лілі знає лише своє ім'я та відчуття, що вона тут не випадково. У світі, де дотик під забороною, а довіра - найдорожча валюта, вона змушена шукати шлях між лезами стін та підозрілими поглядами тих, хто став їй ближче за родину. ​Коли ілюзія Глейду розсиплеться, за нею виявиться не порятунок, а ПЕКЛО, яке ніколи не відпускало її по-справжньому. Кожен спогад, що повертається через біль, підтверджує страшну здогадку: вона вже була частиною цієї системи. Вона вже зраджувала, рятувала і втрачала. Тепер, коли межа між ворогом і другом стирається, Лілі доведеться вирішити, чи варта пам'ять того, щоб за неї вмирати, і чи зможе любов вижити там, де людяність вважають побічним ефектом експерименту. ​Це історія про боротьбу не з монстрами за стіною, а з монстрами всередині себе. Про те, як важко залишатися людиною, коли тебе перетворюють на інструмент, і як серце продовжує битися зара

Від колекціонування до випадкових експериментів, Александр Крід ненадовго зазирнув у таємниці існування під час інциденту, пов'язаного з хаосом. Отримавши шанс пережити своє життя, Александр вирішує вийти зі своєї зони комфорту та перевірити, наскільки його методи змінять світ. Від цього він стає Метеликом Хаосу, розмах крил якого охоплює все: комікси, іграшки, анімацію, телешоу, відеоігри, фільми, музику, навіть красу... та БАГАТО ІНШОГО. Частіше, ніж він хотів би визнавати, повторне життя Александра Кріда явно було натхненне голлівудським Крідом. ------- Це напівголлівудська історія, якщо вам це цікаво. Це художній твір і багато недосліджених тем, тому не варто надто критикувати мою низькопробну роботу. Також, це просто вигадані речі для розваги та безкоштовного поширення. Сподіваюся, у мене не буде через це великих неприємностей, і сподіваюся, що мене не подадуть до суду чи щось таке. Це чорновий варіант перекладу твора (Це дослівний переклад цього твора з англ. ). Переклад потребує текстово граматичної редакції. Роблю переклад даної роботи для піднятья інтереса до даної роботи,

Він не може покинути кімнату. Її кімнату. І винен в цьому лише Орден. Він закритий в замкнутому просторі з бруднокровкою, і чимось доведеться пожертвувати. Можливо, свідомістю. А може, і ні. Маю дозвіл на переклад.

Колись між цими двома родинами була кров. Тепер лише клятва помсти. Вербʼяні. Маркевичі. Імена, які вимовляли пошепки. Імена, які писали на кулях. Вона мала його ненавидіти. Софія Вербʼяна-донька гордого роду, який колись втратив усе через зраду Маркевичів.Вона виросла з вірою, що кохання слабкість. Що серце має мовчати, коли стріляє пам'ять. Він мав її знищити. Павло Маркевич - спадкоємець найнебезпечнішої родини Києва.Холодний, мов сталь, і безжальний, як ніч. Він не знає, що таке пробачити. Але вперше в житті не може натиснути на курок. Вони мали зустрітись, щоб знищити одне одного. Зустрілись - щоб згоріти.