Останній етюд

- Мені снився дивний сон - говорить Марк, колупаючи виделкою шматочок свіжого вишневого торта з пекарні й мрійливо закриває очі, наче хоче ще раз відчути те, побачити те, що було уві сні, ледь помітно, мрійливо так усміхаючись і продовжує - Щось неймовірно ніжне.

Джисон зацікавленно спостерігає за найстаршим з группи, аж допоки не увірветься терпець щоб запитати :
- Що за сон?

- Я йшов до свого дому в Торонто, і наче щось торкнулося мене, щось швидкоплинне, я й не зміг розібрати.. Проте, здається, це було схоже на пір'їну.

- Що меле цей казкар? - бурчить Джено під ніс так, щоб це почув тільки сидячий поряд Джемін, зацікавленно дивлячись на Марка, хлопаючи своїми звикло-довгими віями й роздивляючись янгольськими зіницями.

- Зірки дають змогу бачити видіння у снах, можливо це й було воно? - відповідає знову Джисон, промитий на всю голову астрономськими байками від Марка. Він щиро вірив в них, по-дитячому наївно, на відмінну від інших.
Усі вважали Мінхьона диваком, крім наймолодшого. Він продовжує
- Ти повернешся додому.