Згадай

«- Ґрейнджер, стій! - чийсь голос здійнявся в її вухах. Такий рідний, наповнений відчаєм і страхом.

Ці слова були останнім, що почула дівчина. Сам Антонін Долохов вистрілив в неї прокляттям, створеним власноруч. Завдав такого нестерпного болю, що всередині все ледь не розірвалось.

Біль. Жахливий біль. Мати, тато. Їхні образи постали перед нею, як янголи. На мить здалось, що вона вмирає, заплющивши очі та йдучи на біле сяйво.

Крик. Удар. Пітьма. Порожнеча.

Її хтось штовхнув, виголосивши перед тим злісну Аваду Кедавру. Врятував їй життя, може, й ціною свого.

Хто? Ким він був?»