Джисон переїхав у нове місто і перейшов у нову школу.Зустрів якогось хлопця «він милий і схожий на кота»

Вона була звичайною фанаткою МУР, але згодом вони стануть її фанатами...

Спасибо что помог. Пока.

Школа №30 знаходилася далеко від шумного, метушливого міста та чужих, зацікавлених очей. Відома вона лише за статусом найгіршої школи району. Внутрішні спілки хуліганів та розбишак цьому причина, а в стінах діє "ієрархія" . . . пейрінг - синчони (присутні інші, але щоб дізнатися то варто читати) тгк sslayang🩶 обкладинка створена Ліо🤍 @prostoli0

Клуб, интимная ночь, страсть, алкоголь.. Так начинается наша история

Кажуть, Лабіринт стирає все: хто ти, звідки прийшов і кого залишив за стінами. Але як бути, якщо порожнеча в голові не дає спокою, а навички, що прокидаються в руках, нагадують про минуле, яке краще було б забути назавжди? Лілі знає лише своє ім'я та відчуття, що вона тут не випадково. У світі, де дотик під забороною, а довіра - найдорожча валюта, вона змушена шукати шлях між лезами стін та підозрілими поглядами тих, хто став їй ближче за родину. ​Коли ілюзія Глейду розсиплеться, за нею виявиться не порятунок, а ПЕКЛО, яке ніколи не відпускало її по-справжньому. Кожен спогад, що повертається через біль, підтверджує страшну здогадку: вона вже була частиною цієї системи. Вона вже зраджувала, рятувала і втрачала. Тепер, коли межа між ворогом і другом стирається, Лілі доведеться вирішити, чи варта пам'ять того, щоб за неї вмирати, і чи зможе любов вижити там, де людяність вважають побічним ефектом експерименту. ​Це історія про боротьбу не з монстрами за стіною, а з монстрами всередині себе. Про те, як важко залишатися людиною, коли тебе перетворюють на інструмент, і як серце продовжує битися зара

...

ктобы мог подумать что нас всех отслеживают

закохана змія, немає яду❤️‍🩹🐍

"в отделе с алкоголем таких парней красивых встретила!"