Нот давно помічав необхідність у ній. Вона тягла його до себе як магніт. Вже як років зо три. Блейз мав рацію?Для Нота, Пенсі - як ложка солодкого сиропу. Вона як троянда, що смачно пахне. Як марево над асфальтом у дуже спекотну погоду. Як падіння з урвища у прірву. Як нитка густого меду, що тягнеться.