Парадокс

Дівчина підняла очі і натрапила на дикий погляд багряних очей не менш дикого власника з блондинистим скуйовдженим волоссям. Він стояв на місці, насторожено спостерігаючи за кожним найменшим рухом шатенки, яка все ще залишалась сидіти на холодній асфальтованій дорозі. Ковтнувши густу слюну, дівчина почала повільно переводити погляд у право, де периферійним зором помічала щось зелене, а вірніше когось. Але спершу погляд кинувся до її ніг: права нога була обмотана чимось зелено-чорним, що скидалось на батіг, а ліва - надійно прикріплена до землі, за допомогою льоду. Врешті, прослідкувавши за батогом від своєї ноги до її власника, дівчина зустрілась поглядом з очима кольору смарагда, які не виражали такої ж ворожості як попередні, але все ж насторожено кочували від одного до іншого її ока. Ковтнувши густу слюну вдруге, шатенка вже відчувала, як пашіло її обличчя від страху і надлишку адреналіну. Здогадуючись хто знаходиться позаду неї, дівчина довго не наважувалась подивитись. Вона відчувала, як половинчастий пропікав її потилицю своїми дивними очима.
"Та нууу.. і в що ж я вляпалась!