- Думаешь меня это пугает. Я это вытерплю, я хоть и омега, но мне в этой жизни ничего так просто не давалось. Всё что у меня есть, имя, статус, власть, всё это я заработал своими слезами, потом и кровью. И я не позволю кому-то это отобрать. Я переживу эти двадцать лет заточения, но если ты хочешь рассказать всем мою заветную тайну, можешь прямо здесь пустить мне пулю в лоб. Я умру с честью, но не смогу жить с позором, потеряв то за что всю жизнь боролся. Признаю это моя вина, моя оплошность, потому, что я сделав самою большую ошибку, в своей жизни, - не договаривает "влюбился в тебя". - Подпустил тебя к себе, - улыбается хоть и улыбка эта горькая. - Впервые в жизни так проёбался.
Той зимовий ранок змінив усе. Він змінив не тільки їх,він змінив і їхні почуття один до одного. Раніше вони не розуміли наскільки сильно вони кохали один одного. Та той ранок 24 лютого змінив їх. Вони почали цінувати кожен момент, проведений разом. Вони довго не могли сказати один одному,що кохають. Наче все було як завжди.... Та після загрози втратити кохану людину вони почали майже не помітно дбати один про одного. Звичайні обійми чи дотик до руки кохоної людини гріли їх серця. Навіть попри усі перешкоди,їхні почуття були сильніші......... Назар Волошин і Т/і Новак