Ми звикли до того, що класична література - це нудно. Це класика із її вічною "журбою українського народу", це твори "Моє ставлення до...", "Уславлення доброти", "Утвердження норм соціальної справедливості" тощо. Література - це нудні пошуки ідеї й теми, не менш загадкових за вічно зниклий х у математиці.
Водночас поза межами школи література це СПГС, Мері та Марі Стю, нескінченні попаданці, які всіх дратують, "показуй, а не розказуй" та інші кліше. Весело, але наче чогось бракує.
Але чи це справді так?..