В ув'язненні самого себе....

Кохання живе в ненависті? Чи ненависть живе в коханні? Тут треба поворухнути мізками. То скажіть, маєте ту людину яку ви безмежно ненавидите, але й кохаєте? Або ж. Так ненавидите аж кохаєте? Припустіть. Вам це буде на користь. Поговоріть. Не виходить висловити ці думки про людину? Не біда. Скажу одне. В вас проблеми.

-Скажи, ти боїшся мене?
-.....- вона боялась навіть щось сказати. Настільки що аж і слова не могла виговорити.
-Боїшся. То скажи, чи варте воно його? Невже ти так його кохала? Чи можливо ти його взагалі не любила?- ВІН ПОЧАВ СМІЯТИСЯ ЯК СКАЖЕНИЙ. Дивлячись у її вічі він посміхався як псих який зараз їй вирве горлянку.
-Чи варте нього наше з тобою кохання? Невже ти так хочеш його врятувати, що віддаєш мені своє тіло й душу? - проводячи по її чорному як його очі волоссі він почав далі.
-Він тебе зрадив, використовував. А ти зараз стоїш навпроти мене й кажеш щоб я його не вбивав? -Невже він тобі такий коштовний що ти вирішила відати головне. Себе?
Її сльози падали на підлогу, на плац....