Ієн Де'Ат:Поза межами пекла

Навколо була суцільна темрява.
Ієн не знав, стільки це тривало. Можливо всього лише одну мить, а можливо цілу вічність. Де'Ат не пам'ятав, нічого. Крім одного імені, Ієн Де'Ат. І хлопець навіть не був впевнений, що воно його.
Раптово, все змінилося. Шум почав наповнювати весь простір навколо. Голос, здавалося, був усюди, навіть затуливши вуха руками, нічого не змінилося. Від цього у юнака почала нестерпно боліти голова. А перед очима, почала проноситись купа спогадів.
Все його життя, меньше ніж за секунду.
"Я помер?.."-від цієї думки, очі почали сльозитися.
Він згадав свою нянечку, Джулі, яка часто давала йому шоколадні цукерки, в таємниці від батьків.
Свою маленьку сестричку Холлі. Її чудовий сміх, як ті дзвіночки.
"Чи буде вона плакати?.." -Ієн цього не хотів.
Ще була кішка, яку він взяв собі, щойно переїхав. Маленька Бель, не проживе без нього. Ні, хоча би заради неї, він мав повернутися.
Сильне бажання, загорілося у його сердці.
А у наступну мить, він опинився в зовсім іншому місці.
Тепер голос не чувся звідусюди, а був всього лише в кількох метрах від Ієна.
- О, великий демоне пекла, виконай моє баж