Endrils. Saga. Dusk.

Сутінки з лисами.
В цьому фф Ендрю буде м'якшим, йому як не як 178 років. Зріст Ендрю я теж змінила, не можу я його уявити карликом. Тому він буде 175.

Я ніколи особливо не замислювався над тим, як доведеться померти, хоча протягом кількох останніх років підстав було аж забагато. Хай там як, я ніколи не уявив смерть саме такою.

Майже не дихаючи, я вдивлявся крізь довгу залу в темні очі мисливця, а він приязно поглядав на мене.

Померти, щоб міг жити інший, той, кого кохаєш, - не найгірший спосіб попрощатися з життям. Благородний навіть. Це чогось варте.

Я усвідомлював, що якби не поїхав до Форкса, то зараз не дивився б у вічі смерті. Та страх не міг змусити мене пошкодувати про ухвалені рішення. Коли життя дає шанс здійснити мрію, що перевершує всі сподівання, нерозумно сумувати, коли мрія добігає кінця.

Мисливець дружньо посміхнувся і повагом рушив до мене, щоб принести смерть.

21.04.23 #3 - вампіри
08.05.23 #1 - ендріли
10.06.23 #1 - нілджостен
19.04.24 #1 - всезарадигри